foto durektor2014

Дорогі друзі, колеги, випускники коледжу, нинішні та майбутні студенти!

 Ви переглядаєте веб-сайт одного з провідних навчальних закладів України I рівня акредитації з підготовки молодших спеціалістів будівельної галузі, бухгалтерського обліку, фінансів та кредиту, програмування, організації виробництва – Відокремлений структурний підрозділ «Тальнівський будівельно-економічний коледж Уманського національного університету садівництва»


Ви тут: ГоловнаПублікаціїПублікації викладачів«Красне сяйво Калити»

«Красне сяйво Калити»


«Красне сяйво Калити»

19Таку милозвучну назву мало дійство свята, що проходило у Тальнівському будівельно-економічному коледжі Уманського НУС. А відтворювали його самі студенти під керівництвом художнього керівника Наталії Михайлової та етнографа, заслуженого працівника культури України Вадима Мицика.
На великому екрані одне за одним проходять фрагменти дійств усіх семи Свят Сонячного кола у виконанні учасників різних років народного фольклорно-етнографічного гурту «Оріяни», аби сьогодні молодь мала змогу доторкнутися до духовних багатющих скарбів нашого народу й уявно полинути у час молодості своїх предків.

Сонячна, багата, усміхнена, солодка, світла, Красна – це свята наша Ка-лита, від поля, від рук хлібороба до столу України! Шануймо! Уклонімося!
Ой Калита, Калита
Із чого ж ти вилита?
Ой я з жита сповита,
Ой я Сонцем налита
Для красного цвіту
По білому світу.
Так почали уславляти Калиту народною піснею студенти коледжу. Чому ж вона така гарна і приваблива, що живе вже не одне тисячоліття? Вона – це образ Сонця в кінці року. Світло Сонця зменшується, а темені – побільшується. А наші люди тягнуться до світла Сонця, яке постає в образі Калити. І вкусаючи її, вони беруть у душу сонячне світло і помножують його у своєму житті.
Та перше ніж вкусити, треба до Калити доїхати. Під спів пісні парубки і дівчата витанцьовують собі «сонячного коня», а потім їдуть до тих осяйних небес, серед яких сяє медова Калита. І якщо ти відповісиш на різні запитання, якщо ти не піддасишся на кпини хлопців і дівчат і не засмієшся – аж тоді маєш право вкусити медової Калити. Звучить пісня про зайчика:
Ой зайчику – ти лапанчику…
Нема куди зайчику вискочити,
Нема куди бідному вистрибнути.
Ану зайчик, скоком, боком
Перед нашим карим оком
Сюди-туди повернись
Та низенько поклонись!
І вже Маринка Перцьова сідлає коцюбу і їде до Калити, а охоронець сонячного витвору Дмитро Неїжко запитує, чи «зуміє» вона доїхати до Калити.
«І вмію, і знаю, і конем білим доскакаю…» - переконливо каже дівчина і вже смакує медовою калитою. А слідом за Мариною «вистрибували коня» ще багато студентів та працівників коледжу на чолі з директором Ростиславом Олександровичем…
Уже третій десяток років, як студенти коледжу спільно із народним фольклорно-етнографічним гуртом «Оріяни» відтворюють всенародне свято Сонця. І саме завдяки їм воно із 1990-х років відтворилося по всій Україні.
Сім Свят Сонячного кола додають світла в житті нашим людям, утверджують благородність і чистоту народної душі і цим возвеличують й утверджують творчі сили народу й віру в щасливе майбутнє України.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

by joomlana.net