foto durektor2014

Дорогі друзі, колеги, випускники коледжу, нинішні та майбутні студенти!

 Ви переглядаєте веб-сайт одного з провідних навчальних закладів України I рівня акредитації з підготовки молодших спеціалістів будівельної галузі, бухгалтерського обліку, фінансів та кредиту, програмування, організації виробництва – Відокремлений структурний підрозділ «Тальнівський будівельно-економічний коледж Уманського національного університету садівництва»


Повідомлення
  • Lack of access rights - File '/images/college/demo/ca0c307e2347840b53a7585770263797.JPG'
  • Lack of access rights - File '/images/college/demo/ca0c307e2347840b53a7585770263797.JPG'

Ювілей коледжу

ca0c307e2347840b53a7585770263797Тальнівський будівельно-економічний коледж відсвяткував 85-річний ювілей

Урочистий захід тривав понад три години, бо ж навіть організатори, які склали сценарій із художніх номерів, екскурсу в історію й сучасного життя коледжу, не очікували такої кількості гостей. І це не дивно. За 85 років коледж (раніше технікум) випустив у світ понад 15 тисяч фахівців і пишається своїми випускниками. А серед них – як першокласні спеціалісти, так і політики, чиновники, підприємці, науковці й навіть співаки. Візитною карткою закладу є імена відомих людей, зокрема Геннадія Капралова, колишнього голови обласної ради, Григорія Діхтяренка, вченого-агронома, колишнього депутата Верховної Ради України, Григорія Іванченка, декана Київського національного університету будівництва та архітектури.

Привітати коледж з ювілеєм завітали заступник голови обласної ради Василь Касян, голова Тальнівської райдержадміністрації Микола Бардадим, депутат обласної ради, генеральний директор компанії «Черліс» Володимир Шварцман, проректор з наукової та інноваційної роботи Уманського НУС Віталій Манзій, керівники управлінь, колеги з інших міст.
Півстоліття зі студентами
І, звісно, прийшла на свято викладач Лариса Федорівна Пономарьова, на очах якої творилася багаторічна історія коледжу.
– Технікум, а потім коледж – це моє життя, бо викладаю в ньому 45 років. Тут працював мій чоловік, Микола Йосипович Калюжний, навчався син Ігор, живу поряд. Усі ці роки постійно з дітьми: в аудиторіях навчалися, в гуртожитку займалися художньою самодіяльністю, а на стадіоні – спортом. Так, люблю шахи, волейбол, і бігала навіть у 60 років, – розповідає викладач-методист із п’ятдесятирічним педагогічним стажем Лариса Пономарьова. – Пам’ятаю, коли приїхали сюди 1967 року, не було доріг, лише болото, ліс. Працювали до ночі, і студенти дуже старалися, допомагали, особливо коли будували гуртожиток, новий корпус.
Лариса Федорівна викладає основи розрахунку будівельних конструкцій та інженерну геологію. За роки роботи мала десять випусків. Тож майже півстоліття її вихованці за направленнями роз’їжджалися по всій Україні й за її межі: у Ленін-град, Владивосток, на Сахалін...
– Зараз у мене вже менше навантаження. Чоловік любить рибалити, а я щоліта подорожую, – веде далі Лариса Пономарьова. – Була у Франції, Чехії, Хорватії, Фінляндії, Швеції. Звідусіль привожу книжки й мінерали, зразки гірських порід. То з мене колеги сміються, що збираю скрізь камінці. А як же інакше? Якщо працюєш із молоддю, то треба й самому бути сучасним і молодим, зацікавлювати її своїм предметом.
Викладачка бідкається, що нині діти гірше навчаються, особливо ті, хто на контрактному навчанні. Батьки платять, а вони не мають стимулу – стипендії. Та й із працевлаштуванням складно. Тому в коледжі готують фахівців, які мають більший попит, а викладачі постійно підвищують кваліфікацію. От і Лариса Федорівна незабаром їде на стажування в Київ, щоб знати всі новинки будівельної справи й передати їх студентам.
«У коридорах – килимові доріжки, а в аудиторіях – кондиціонери, чого в райкомі Компартії не було»
Спроби створити в Тальному навчальний заклад були ще в ХІХ ст. 1837 року граф Петро Шувалов просив дозволу в Святійшого Синоду на відкриття двокласної сільськогосподарської школи. Імовірно, графові потрібні були освічені спеціалісти, бо ж мав понад 30 тисяч гектарів землі, на якій працювали більше п’яти тисяч селян із навколишніх сіл. Однак дозволу не дали. І аж 1927 року в графському палаці, який відібрала радянська влада, все-таки було розміщено сільськогосподарську школу.
– Якщо вже бути зовсім точним, то історія нашого коледжу розпочалася 1919 року, коли було створено педагогічну семінарію в приміщенні замку, – зауважив на святі Іван Куян, який 33 роки обіймав посаду директора. – Пригадую, як 1969 року на зустріч випускників із 60 осіб прийшло лише 18, багатьох не було вже на світі – минуло ж дві війни.
Сільськогосподарську школу згодом реорганізували в технікум технічних культур, а 1967 року він став будівельним. Директором призначили Івана Куяна. Природжене вміння Івана Григоровича налагоджувати партнерські стосунки, домовлятися, працювати з людьми й невичерпна енергія втілилися в побудову спортивного залу, нового приміщення бібліотеки, 5-поверхового гуртожитку на 220 місць, котельні, а 1983 року зведено 4-поверховий навчальний корпус. Поліпшувалися житлові умови викладачів, зокрема на території технікуму збудували 15 квартир, 25 сімей працівників закладу переселилися в нові квартири.
– Було по-всякому, але фінансували нас добре. У коридорах технікуму були килимові доріжки, в аудито-ріях – кондиціонери, чого в райкомі Компартії не було, – усміхається почесний директор коледжу. – 1990 року, відчуваючи зміни в країні й не на краще, закупили 7 одиниць автотранспорту, щоб не пропали гроші.
Пишається Іван Куян і тим, що Тальнівський будівельний технікум перший в Україні отримав статус будівельно-економічного коледжу. Для цього пройшли сувору перевірку.
Зараз 80-річний Іван Григорович хоч і живе в Черкасах, але підтримує тісний зв’язок із коледжем, і на віддалі спостерігає, чи виконують тут його настанову – «тримати планку високо».
«Відзначаємо 85-річчя не лише заради свята, а й щоб привернути увагу до проблем коледжу»
На жаль, тримати планку високо – важко. За словами директора Тальнівського будівельно-економічного коледжу Ростислава Пироженка, якого півроку тому колектив обрав на цю посаду, фінансування далеко не таке, як було при Куянові. Нині треба самим шукати кошти на ремонт, техніку, енергоносії. А де їх знайти і як заробити, не маючи власного виробництва? Та ще – проблеми з набором студентів через ту ж демографічну кризу й прагнення абітурієнтів іти, перед-усім, у вищі навчальні заклади ІІІ – ІV рівнів. Тож колектив щосили намагається підвищити престиж коледжу.
– Цього року відремонтували всі аудиторії, частково оновили стадіон, придбали нові меблі й 10 комп’ютерів, створили сучасну комп’ютеризовану навчальну бухгалтерію, а також робимо перші кроки для запровадження власного виробництва будівельних матеріалів, – розповідає Ростислав Олександрович.
Керівництво коледжу налагодило співпрацю зі студентською радою, батьківським комітетом, а щоб залучити абітурієнтів, організували мобільну агітаційну групу. Коледж плідно співпрацює з Уманським національним університетом садівництва, бо ж багато ви-пускників навчається далі саме в цьому закладі.
Та попереду ще багато проблем, зокрема капітальний ремонт гуртожитку, де протікає дах, осучаснення аудиторій і лабораторій, створення єдиної інформаційної системи закладу, веб-сайту. Ростислав Пироженко сподівається на підтримку влади, земляків-благодійників, колишніх студентів, які мають успішний бізнес.
– Ми згуртовуємо навколо себе випускників, щоб не забували рідної альма-матер, відшукуємо партнерів, – продовжує Ростислав Олександрович. – Це має об’єднати навколо коледжу однодумців, для яких важливі й дорогі його ідеали та традиції. Сподіваюся, ці люди сприятимуть оновленню й розвитку коледжу. Тож відзначаємо 85-річчя не лише заради свята, а й щоб привернути увагу до проблем нашого навчального закладу.
Директор наголошує, що комфортні умови навчання й проживання студентів, належна матеріально-технічна база, кваліфікований викладацький склад і попит на ринку праці на випускників – критерії, які визначають рівень коледжу.
– Ми, безперечно, будемо йти в ногу з часом: використовувати найсучасніші досягнення інформаційно-навчальних технологій, запроваджувати нові спеціальності, випускати кваліфікованих спе-ціалістів, бо ж маємо досвід і бажання творити заклад освіти принципово нового рівня, – підсумовує розмову Ростислав Пироженко. – А своєму колективу зичу здібних студентів, здоров’я, натхнення і, звичайно ж, процвітання нашого коледжу.

Відокремлений структурний підрозділ Тальнівський будівельно-економічний коледж Уманського національного університету садівництва – це один із престижних державних вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, який готує молодших спеціалістів будівельної галузі, економістів, програмістів, організаторів виробництва. У ньому навчаються 600 студентів і працює 110 співробітників. На базі коледжу функціонує Тальнівський економіко-математичний ліцей, один із найкращих на Черкащині.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

by joomlana.net