foto durektor2014

Дорогі друзі, колеги, випускники коледжу, нинішні та майбутні студенти!

 Ви переглядаєте веб-сайт одного з провідних навчальних закладів України I рівня акредитації з підготовки молодших спеціалістів будівельної галузі, бухгалтерського обліку, фінансів та кредиту, програмування, організації виробництва – Відокремлений структурний підрозділ «Тальнівський будівельно-економічний коледж Уманського національного університету садівництва»


Ви тут: ГоловнаПублікаціїПублікації викладачівЗолоте сяйво Колодія

Золоте сяйво Колодія

DSC 0888По-справжньому весняно була прибрана сцена актової зали Тальнівського будівельно-економічного коледжу: гілочки квітучої верби, квіти, яскраві стрічечки, шумові ворота, вербовеє колесо та випечені жайворонки – провісники весни, якими по завершенню дійства пригостили всіх учасників та гостей. На свято завітали студенти, викладачі, а також запрошені гості: почесний директор коледжу І.Г.Куян, фольклорист, етнограф, заслужений працівник культури України В.Ф.Мицик, директор ліцею В.Н.Тресницька, яких гостинно зустрічав директор коледжу, кандидат економічних наук, доцент Андрій Миколайович Андрющенко.

Уже вдруге в цьому навчальному році студентська молодь коледжу відтворює фрагменти свят Сонячного кола: у грудні минулого року – веселе колоритне свято «Калита наша красна», а ось у березні – «Веснянки».

Благослови, мати,

Весну закликати.

Весну закликати,

Зиму проводжати.

Весна у човничку -

Зимонька у візочку…

З таким пісенним благословенням дівчата-студентки першого курсу в українському вбранні розпочали свято – Веснянки. Не забарилися і хлопці, також першокурсники, що прийшли на свято з вербовим колесом, прикрашеним яскравими стрічками. Коло серця дівчата причіплюють хлопцям колодочку на червоній стрічці й хусточці – відзнаку Колодія. Звучить виголос: «Колодій пару шукає, серце з серцем єднає, ставайте, дівочки, під золоті віночки». Парубок з дівчиною, що вийшли на середину сцени, виголошують ім‘я пари, вручаючи відповідно йому – пучок стрілочок, їй – пучок стрічечок і рутвяний віночок з побажанням, щоб своєї неділі діждала та під вінець стала, а хлопцеві – щоб уцілив там, де вмірив і щоб до наступного Колодія оженився.

DSC 0824  DSC 0830  DSC 0832

Із веселим гумором, жартами, дотепними репліками чіпляють колодку до ноги, «старому» парубкові за те, що впору не женився… Дівчата стають у коло, оспівуючи вербовеє колесо.

І тут зненацька вигук: «Ой людоньки! Вогненний кінь до нас їде… Жаром дихає, золота грива розвивається. А на ньому у вбранні золотому сам Колодій їде!», «Колодій їде!» - тричі виголошують учасники, зустрічаючи його. Відбувається пошанування Сонця провесіннього, яке прибуло в образі Колодія та співають йому частівки…

…Ой спасибі, Колодію,

Що зібрав докупки.

Цілувались, милувались

Аж злипались губки…

Колодія урочисто проводять:

Колодійчику-чику

Голубчику-чику

Ждали тебе цілий рік,

Та не довгий в тебе вік!..

- Чуєте, дівчата, шум шумить і вода плющить?

- Ой, тож весна іде, нам красу несе.

- Весно, весно, що ти нам принесла?

Принесла вам літечко,

Щоб родило житечко,

Принесла вам квіточки,

Щоб квітчались діточки,

Ще й барвистії віночки,

Щоб співали весняночки.

Весну пошановує солістка піснею, а дівчата ведуть хоровод, заплітаючи та розплітаючи плетінь. Хлопці виносять прикрашені шумові ворота:

- Наші ворота наче із злота!

- Трав‘яні та вербові, до весни готові!

Дівчата з веснянкою йдуть колом, виписуючи між стійками воріт вісімку: «Ой, нумо, нумо, заплітати шума…» і переходять у весняну гру «А ми просо сіяли..»

На завершення усі учасники весняного дійства згуртувалися на сцені та біля неї й полонили глядачів різнобарв‘ям весняних та сонцесяйних кольорів одягу, атрибутики:

- Ми засіяли нашу матінку-землю зерном!

- Тож роди, земле, жито, пшеницю, усяку пашницю!

- Дай, Боже, дружного сходу та доброго врожаю!

- А ви, люди добрі, будьте здорові з весною-красною!

- Будьте дужі, як вода!

- Родючі, як земля!

- Веселі, як весна!

- А красні, як Сонце!

DSC 0838 DSC 0851 DSC 0852

DSC 0860 DSC 0883


Ось на такій сонцесяйній ноті дівчата й хлопці завершили передвеликоднеє свято, стверджуючи, що українське фольклорне мистецтво, яке має тисячолітню історію, свою самобутню культуру, – вічне. Воно народжене від Землі і Сонця, від серця, від душі.

 

 

Заступник директора коледжу

з виховної роботи                                                                                            Т.А.Даценко                         

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

by joomlana.net